В борговій ямі: економічні виклики для України в 2010 р.*


Kateryna Malyhina

В 2009 р. Україні не вдалося уникнути «жорсткої посадки». Серед країн СНД в Україні найбільше падіння промислового виробництва й найбільша інфляція. Жоден з макроекономічних показників, закладених у бюджет на цей рік, не підтвердився. Так, наприклад, уряд прогнозував ріст ВВП у 0,4%. За підсумками 2009 року, однак, спад ВВП очікується на рівні 15%. Навіть в умовах швидкого відновлення економіки та сталого зростання, Україні знадобиться не менше трьох років, щоб повернутися на рівень економічного розвитку до кризи.

У наступному році Міністерство фінансів України сподівається на 3% ріст ВВП. Звичайно, на тлі провального 2009 р. статистичні дані в наступному році будуть виглядати набагато гарніше і відповідно формально зростання економіки відбудеться. Питання тільки – наскільки воно реальне? 3% ріст ВВП – це майже 4 млрд. дол. Лише на погашення державного боргу в 2010 р. знадобитися 3 млрд. дол. (а разом з боргами приватного сектору 23-25 млрд. дол.). Це практично нівелює приплив коштів в економіку. Більше того, ситуація ще більше загостриться через те, що оплата за імпортований з Росії газ в 2010 р. зросте більш ніж в 1,5 рази й складе близько 9,5 млрд. дол. проти 5,5-6 млрд. дол. в 2009 р. Нарешті, цього року Україна так і не підвищила цін на газ для населення, як того вимагав МВФ. Якщо цього не буде зроблено в наступному році, то, по оцінках Секретаріату Президента, фіскальне навантаження в 2010 р. зросте ще на 1,3 млрд. дол.

Неборгових джерел фінансування видатків у наступному році буде так само мало, як і в цьому. За підсумками 2009 р. об’єм прямих іноземних інвестицій в Україну складе близько 4 млрд. дол. у порівнянні з 8 млрд. дол. у 2008 р. З урахуванням відтоку капіталу й курсової різниці цей показник взагалі становитиме біля 2 млрд. дол. З ряду причин навряд чи варто розраховувати на істотний ріст інвестицій в Україну і в 2010 р. По-перше, призупинення співробітництва із МВФ уже спричинило падіння рейтингів України й дало негативний сигнал для інвесторів. По-друге, скандал навколо приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ) зайвий раз підтвердив низький рівень захисту прав власності в Україні. В будь-якому випадку, одним з першочергових завдань нового президента і його команди має стати поліпшення інвестиційного клімату в Україні. На жаль, судячи з передвиборних програм, ні для Тимошенко, ні для Януковича це питання не є пріоритетним.

Вже другий рік поспіль уряд безуспішно намагається залучити кошти в бюджет за рахунок приватизації. В такий спосіб цього року було акумульовано менше 1 млрд. грн. або 10% від плану. Згідно із проектом бюджету на 2010 р., в результаті приватизації уряд планує отримати 10 млрд. грн. Якщо президентом України стане Ю. Тимошенко, не виключено, що спроби продати ОПЗ у наступному році знову відновляться. При Президентові Тимошенко, можливо, також відновиться процес “реприватизації” (тобто націоналізація з метою повторної приватизації). Тим паче, що про необхідність реприватизації «Рівнеазоту», який сьогодні належить опальному олігархові Д. Фірташу, прем’єр цього року вже заявила.

Основну частину доходів бюджету в Україні становить збір податків. Незважаючи на кризу, цей рік не був винятком. Більше того, вчасно виконувати бюджетний план Тимошенко вдавалося за рахунок значних авансових податкових платежів. При цьому заборгованість з відшкодування податку на додану вартість на початок 2010 року складе 20 млрд грн., що майже у 1,5 рази більше ніж на початок 2009 р. Найбільший платіж по відшкодуванню ПДВ цього року був перерахований НАК «Нафтогаз України» (4,1 млрд. грн), що дало можливість уряду розрахуватися за серпневі поставки газу. У зв’язку із трикратним підвищенням акцизного збору (до 6 млрд. грн) впало виробництво підакцизних товарів, і зросла тінізація цього сектору. За офіційними даними біля третини, а за неофіційними – більше половини економіки перебуває сьогодні в тіні. При подібній податковій практиці наступного року цей показник виросте ще більше.
Реальним джерелом доходів у наступному році може стати зростання виробництва в експортно-орієнтованих галузях. Найбільш вірогідно, що Україна почне виходити з кризи не завдяки власній антикризовій програмі, а за рахунок відновлення світової економіки і як результат росту світових цін на традиційні статті українського експорту (метали, хімічна продукція, сільськогосподарські продукти). Однак, через високі імпортні ціни на газ українські товари можуть стати неконкурентоспроможними. Тому слід очікувати ще більшого збільшення фіскального навантаження й/або стримування ревальвації гривні.

За даними Renaіssance Capіtal, загальний обсяг прямого й гарантованого боргу, який уряд мав погасити в 2009 році, складав 6 млрд. дол., тоді як заплановані бюджетні доходи становили 30 млрд. дол., а нові запозичення -11 млрд. дол. Таким чином, кожна п’ята гривня доходів згідно з бюджетом повинна була піти на погашення державного боргу. При цьому закладені в бюджет витрати по обслуговуванню й погашенню державного боргу в 2009 р. перевищують аналогічні витрати в 2008 р. у чотири рази.

Станом на 31 жовтня 2009 р. загальний державний борг України виріс з початку року на 10,56 млрд. дол. і склав 35 млрд. дол. (23 млрд. зовнішнього й 12 млрд. внутрішнього державного боргу). Нарощування боргового навантаження пояснюється одержанням траншів МВФ й активною грошовою емісією. При цьому, темпи нарощування внутрішнього боргу (приріст 6 млрд. дол.) випереджають аналогічний показник для зовнішнього (4 млрд. дол.). В листопаді обсяг внутрішнього боргу виріс ще як мінімум на 2 млрд. дол., після того як уряд надав державні гарантії по зовнішніх залученнях НАК «Нафтогаз України», що дозволило останньому реструктурувати свої борги.
До 23 млрд. дол. зовнішнього державного боргу слід додати ще близько 75 млрд. дол. боргу корпоративного. Таким чином, валовий зовнішній борг України в 2009 р. приблизно залишився на рівні 2008 р. – біля 100 млрд. дол. При цьому скорочення зовнішнього приватного боргу відшкодувалося нарощуванням боргу державного. При номінальному ВВП України близько 118-124 млрд. дол. зовнішнє боргове навантаження явно перевищує критичну позначку в 60% ВВП. Якщо врахувати, що цього року Україні необхідно було повернути близько 28 млрд. дол., а реальна сума повернення склала всього близько 10 млрд. дол., то розплачуватися за борги Україні доведеться, щонайменше, десятиліття.

У випадку перемоги на президентських виборах Ю. Тимошенко продовжитися її політика ручного керування економікою й хаотичного запозичення грошей. Швидше за все, гроші на сплату за газ Росії в 2010 р. будуть знаходитися так само спонтанно, як цього року. Не виключене також, що будуть підписані нові доповнення до газових контрактів, що скасують перехід на авансову систему розрахунків у випадку несвоєчасної оплати. У якості умови підписання може стати участь Росії в реформуванні української газотранспортної системи або продовження оренди бази російського Чорноморського флоту в Севастополі. Власне, поки ще невідомо на яких умовах були підписані доповнення до контрактів від 24 листопада, що відмінили майже 7 млрд. дол. штрафів за недобір газу цього року.

Якщо президентом стане В. Янукович, то можливо, він матиме вищий кредит довіри з боку міжнародних інституцій та інвесторів. Однак, чи зможе він вести іншу політику в умовах рецесії, ніж зараз Тимошенко, питання спірне. На проведення необхідних структурних реформ Президент Янукович навряд чи зважитися. Жорстка опозиція під керівництвом Тимошенко не дасть забути Януковичу про свої соціальні обіцянки, які явно домінують у його передвиборній програмі. Крім цього, серед населення сьогодні високий попит на “лівих” політиків.

Таким чином, розраховувати на вихід країни з економічної кризи вже в наступному році не доводитися. Через виборчий процес в Україні весь перший квартал 2010 р. буде для економіки фактично втраченим. Безумовними викликами економіки в наступному році стануть фінансування бюджету, своєчасна оплата за газ Росії й погашення заборгованості.

* Стаття вперше опублікована німецькою мовою в онлайн-журналі «Ukraine-Analysen» №66 (8.12.2009), стр. 13-15.

Катерина Малигіна (Kateryna Malyhina), аспірант Науково-дослідного центру Східної Європи при Бременському університеті (Forschungsstelle Osteuropa an der Universität Bremen) та вільний співробітник онлайн-журналу «Ukraine-Analysen».

Advertisements

About DAVID R. MARPLES

Distinguished University Professor, University of Alberta

2 comments

  1. Economy derailed

    Just as important as GDP is the distribution of wealth. The ability for the growth in GDP to flow down to other sectors in Ukraine’s economy as opposed to concentration of wealth in one or two sectors or in the hands of Ukraine’s political/business elite. Much of Ukraine’s economy is still in the black. So it is difficult to ascertain the full extent of GDP.

    The other aspect that needs to be taken into consideration is political stability.

    Political stability plays a major role in a country economic activity.

    A country can not prosper or make long term decisions that are in the best interest of the country if it is in perpetual election mode.

    Ukraine over the last five years has been in a state of constant instability, mainly due to the activities and policies of its President, Viktor Yushchenko most notably seven months of political and civil unrest in 2007 following Yushenko’s dismissal of the previous parliament.

    In 2008 Yushchenko again undermined and destabilized the government.

    With fresh presidential elections scheduled for next Sunday hopefully Ukraine will see a change in direction and a stabilization of governance.

    All these factors play a major role in Ukraine’s economic development.

  2. Kateryna Malyhina

    Thanks for a comment! I fully agree that political stability foster economic development. But I do not share the view that instability in Ukraine is mainly due to the activities of Viktor Yushchenko. All current political leaders of Ukraine are responsible for this.
    Moreover, while old political elite is taking part in the upcoming presidential elections, I’m rather pessimistic of what to await after the presidential elections. But still, it is clearly a chance for Ukraine now to change its trajectory of development that emerged over the past five years.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: